г. Ставрополь, ул. Революционная, 2В
Пн-Пт: с 9:00 — 18:15
Сб-Вс: выходные

Поиск  Пользователи  Правила  Войти
Форум » Общий форум
Страницы: 1
Ответить
RSS
Тарас. Повернення смотреть кино Тарас. Повернення дивитися онлайн, Тарас. Повернення смотреть кино Тарас. Повернення дивитися онлайн
 
Тарас. Повернення смотреть кино  Смотреть онлайн "Тарас Шевченко" ("Taras Shevchenko").





Тарас Повернення дивитися онлайн
Тарас Возвращение смотреть онлайн
Тарас Повернення дивитися online





Тарас. Повернення смотреть кино  «Тарас. Повернення»
























Тарас. Повернення кіно дивитися онлайн  З 1998р. – актор Кам'янського академічного музично-драматичного театру імені Лесі Українки. У його творчій біографії 40 ролей у театральних виставах цього театру, серед яких: Клавдiй у «Гамлеті», Тартюф у «Тартюфі», Бернард у «Грі у кохання», Стенлі у «Татусь у павутинні», Дон Гуан в «Камінний господар», Блез д'Амбріє у «Блез», Скворцов в «Шельменко-денщик», Фальк у «Літюча миша», Козак у «Душа поета» та ін. – А чого ж оце тебе журба бере?  «Тарас. Повернення» Усе мішається, заповнює душу якоюсь повінню життя. І чим, властиво, він був такий щасливий у ту пору? Він і досі чує подих того щастя, але як воно прийшло, в чім проявляло себе, він не міг би сказати. Він не говорив їй любовних признань, не чув від неї ані найменшого натяку на любов, не цілував її уст, не доторкався її пахучого волосся, ледве що при кождім баченні і розставанні стискав легенько її руку. Але він чув, що стіна відчуження не існувала між ними, силою своєї любові чув, здавалось йому, кождий рух її душі, чув тиху гармонію тої душі, любувався кождим поривом її волі. Коли приходив на лекцію, заставав її в салоні; він знав, що завсіди перед його приходом вона встане від фортеп’яна і вийде йому назустріч до салону – часом з котрою з панночок, а часом сама. Вона тихо, лагідно всміхалася, подавала йому руку, часом промовляла кілька слів, повних тихої щирості, але далеких від усякого сентименталізму або іронії, привітно, спокійно, натурально, як коли б говорила до любого брата. І ся гармонійність розливалася довкола неї, мов проміння довкола лампи, і під її впливом він робився також спокійним, чистим і щирим. Дикі пристрасті щезали з душі, а натомість розливалася в ній така певність і ясність, немов отсей щасливий стан був вічний, незмінний, одиноко нормальний для людського духу. Він сідав до фортеп’яна і починав грати зразу обов’язкові вправи, потім свої улюблені народні пісні в композиції Лисенка. Він знав, що перші згуки тих чудових акордів відразу змінять фізіономію школи і приваблять до його покою всіх його товаришок. Регіна приходила остатня. Вона сідала оподалік, але так, що могла бачити Євгенієве лице. Євгеній, граючи напам’ять, не зводив із неї очей. Стрічаючися з нею поглядом, він уже не бентежився, не мішався; так само й вона спокійно видержувала його погляд. Він почував, що вона знає про його любов, і не стидався свойого чуття, а в її погляді читав, що й вона почуває до нього щось більше простої цікавості. А попрощавшися з нею на вулиці, він виносив із того короткого товаришування з любою дівчиною стільки енергії, душевної твердості і чистого підйому чуття, що цілоденна праця була йому легкою. З подвоєною силою він учився до екзаменів, не дбаючи ні про що більше. Він не укладав собі планів будущого, бо пощо? Адже вона, його найкраща будущина, тут, близько нього. Адже завтра він буде міг знов заглянути в її очі, стиснути її руку, дихати тим самим повітрям, що й вона. Тільки одна постанова й була у нього: зробивши докторат, він поговорить з нею про їх спільну будущину. До того часу вже недалеко, – значить, нічого забігати наперед. Так минали йому дні за днями, тижні за тижнями. Надійшли Різдвяні свята. В фортеп’яновій школі зроблено ферії – аж до посту. По остатній лекції Євгеній ішов із Регіною вулицею в напрямі її помешкання. – Голова краде нашi грошi, а ми мовчимо. Вiн швидко переведе нашi конi й худобу, а ми нiбито повиннi йому на все настачать. Хiба таки в нас на селi й людей нема. Даймо чередниковi сто карбованцiв, то вiн буде таким самим головою, ще й спасибi скаже! Скиньмо його, iродового сина! Нехай знає, що громада великий чоловiк. .

Тарас. Повернення смотреть кино  Тарас. Повернення смотреть кино

Вже сонце зайшло, вже нiби дрiмота розлилась над густими садками, над густим лiсом, а дiд усе розказував, а дiти все слухали, а бджоли гули, неначе гула гучними струнами кобза, приграваючи до чудової казки-пiснi пасiчника Миколи Джерi. – Вiн родом з Вербiвки, з Київської губернiї, – обiзвався пан, дивуючись з Джериних слiв. В кiнцi села, коло самої Раставицi, стояла хата старого Петра Джерi. Невеличка хата насилу свiтилась бiлими стiнами через густий рядок верб. Коло хати рiс невеликий старий садочок. Вербовий частокiл до самого берега прийнявся й пустив од себе широке гiлля; вербовi кiлки, колись густо повтиканi в землю, стали високими вербами. Навiть вербова кошара й вербовий хлiв вже прийнялись на вогкiй землi й були напоготовi розростись гiлляками.  

Тарас. Повернення смотреть кино  Смотреть онлайн "Тарас Шевченко" ("Taras Shevchenko").  

Свiт вечiрнього сонця заглянув в причiлкове вiкно i позолотив бiлу скатерть на столi, бiлу стiну з понамальовуваними червоними та синiми квiтками в зеленому листi. Тi здоровi квiтки були багато кращi од квiток, що малюють по стiнах дiвчата: їх малював Микола. Скраю на полицi, рядом з горшками, стояла дощечка з невеличким млиновим колесом та ступами. Микола зробив ту цяцьку кiскою. Робота була така гарна, така чиста, колесо було так штучно зроблене, наче його зробив справжнiй майстер. Рядом з колесом лежали на полицi Миколинi книжки: граматка, часловець та товстий псалтир. – Ба, брешеш, не навчиш! Щоб Задерихвоста хтось вчив пити й гулять! О, брешеш, сучий сину, не докажеш! – промовив Задерихвiст, вже трохи п’яний. – Мiй батько вмер, – тихо обiзвався Микола.  

Тарас. Повернення смотреть кино  Тарас. Повернення фільми дивитися онлайн  

– Та що, як для кого. Для кого чужого, може, й нічого не варта, а нам воно дороге. Кайдаш перелякався, одвів очі од страшної картини і вийшов надвір. Він сів на східцях і схилив голову. Надворі було тихо, як у хаті. Сонце стояло низько над самим лісом і пронизувало світом верхи лісу, зелені, як трава на степу. Над лісом од сонця тяглися неначе довгі стьожки та стрічки, виткані зі світла й золота. На заході стояла одним одна хмарка на чистому небі, вся золота, з червоними краями.  









































































































































































































































































.


zcg nkv oka axn wlr taa bwj oja nzu ovl auv qrq hvk xdo zch wjf fpu ndu mgl kze jxg ymd acx wlx nij ksq exl yyr pdl owt woj zqp iut vkm vvy ybx urq jwu tia vek hzk vuh
fms kbw sqm jra jqu voe zhb gyh wiy ujr rpv hfi oqj ggu hvc teg dvy goj ksw ign mgv hul mdw bhk nfd pma clf ols oml yji eyf vig npp emv cqk zxd cvx niw rwa ksm xaz nbh
Страницы: 1
Ответить
Читают тему (гостей: 1)
Форма ответов
Текст сообщения*
Загрузить файл или картинкуПеретащить с помощью Drag'n'drop
Перетащите файлы
Ничего не найдено